Окуляри від сонця та їх історія

30.05.2020

Ед Ширан у своїй пісні «New man» відзначає важливу сучасну тенденцію використання сонцезахисних окулярів: «Він носить окуляри в приміщенні, взимку і навіть вночі». Цей аксесуар так ґрунтовно увійшов у наше життя, що вони з нами скрізь: у сумочці, в машині, в офісі, у кишені пальта. Ми їх використовуємо для захисту від ультрафіолету, коли хочемо приховати втому або при захисті від вірусів та мікробів, які передаються повітряно-краплинним шляхом, або навіть просто для стилю. Але для досягнення цього рівня популярності та потрібності окуляри пройшли неймовірний шлях.

Історія стародавніх окулярів

Швидше за все, історія сонцезахисних окулярів бере свій початок у 12 столітті. Жителі Крайньої Півночі змушені були захищати свої очі від сліпучих відблисків сонця, які відбивалися від вічних снігів. Але окуляри на той час суттєво відрізнялися від сучасних моделей. Єдина спільна риса – місток, що сполучає дві частини окулярів. Інуїти використовували для виготовлення найчастіше шкіри тварин і кістки моржів, у яких прорізали вузькі отвори та підрізали нижню частину посередині для розміщення на переніссі.

Орієнтовно в цей же час у Китаї розвивалося одразу два напрямки. Фермери використовували кору дерев, шкіри та кістки тварин для виготовлення схожих за формою окулярів. Їхній винахід допомагав довше перебувати на рисових плантаціях навіть тоді, коли сонце було дуже пекучим. Водночас судді у Китаї використали оброблені шматочки димчастого кварцу у залі суду. Це допомагало приховувати емоції та не впливати на перебіг судового процесу.

Фараони в Стародавньому Єгипті ніколи не відрізнялися особливою скромністю і, швидше за все, археологи не здивувалися, знайшовши в гробниці Тутанхамона оброблені круглі диски з цінного каміння, імовірно, прототип сонцезахисних окулярів.

Імператор Нерон у Стародавньому Римі захоплювався технологіями та винаходами. Подейкують, що він дуже любив сонцезахисні окуляри, виготовлені зі смарагду, обрамлені бронзовою оправою. Він вважав, що саме в них найкраще спостерігати за боями гладіаторів у Колізеї зі своєї ложі.

Талановитий оптик та полководець

У 1752 відбулося неймовірне відкриття, яке не принесло успіху молодому англійському вченому Джеймсу Айскофу, але все ж таки перевернуло нову сторінку в історії розвитку сонцезахисних окулярів. Оптик Айскоф припускав, що синя і зелена лінза може відкоригувати зір і навіть подолати дальтонізм, але його теорія не виправдалася, а сонцезахисні окуляри в туманному альбіоні ще не були потрібні. Тому було продано лише кілька одиниць.

І якщо в Англії сонцезахисні окуляри не були потрібні, то у Франції почалося масштабне виробництво для солдатів. Адже плани Наполеона були грандіозні, для нападів на Єгипет, армії був потрібний захист для очей від палючого сонця. Затемнені сажею лінзи шліфувалися і розміщувалися у вирізані оправи з коров'ячих рогів.

Такі окуляри навряд чи виконували свої функції, а про захист від ультрафіолету ще не йшлося. Але на початку ХХ століття, з розвитком технологій, було доведено про шкоду ультрафіолетового випромінювання на зовнішні та внутрішні частини органів зору. І сонцезахисні окуляри почали нарощувати свою популярність серед багатіїв та знаменитостей, а також зірок Голлівуду. Адже спочатку на знімальних майданчиках актори одягали сонцезахисні окуляри для захисту від яскравих променів прожекторів, а потім для створення образу

На історію сонцезахисних окулярів так само вплинула авіація. Про це радимо більш детально ознайомитись у статті «З неба до зірок: історія окулярів форми Авіатор». А для того, щоб ознайомитися з сучасними трендами, слід прочитати статтю “Тренди 2020: жіночі сонцезахисні окуляри” та “Чоловічі сонцезахисні окуляри 2020, як вибрати”

Оцінка статті 0

Написати коментар

Оцінка
Схожі СТАТТІ